Як Москва здолала УПА: історик розповів про метод, який росіяни використовують і нині .

Український історик, ексголова Українського інституту національної пам'яті, нардеп Володимир В'ятрович розповів про те, як вдалося здолати УПА після Другої світової війни, натякнувши на сучасність. Про це В'ятрович написав у Facebook.

Історик наголошує, що СРСР не зміг перемогти УПА через взаємну довіру повстанців та цивільного населення, незважаючи на свою перевагу у військових ресурсах.

Повстанці для місцевих були "нашими хлопцями", своїми. Більшість з них були сусідами, родичами, які жили поруч до того, як їм довелося прийняти зброю в руки - розповідає В'ятрович.

Цивільне населення забезпечувало повстанців зброєю, їжею та інформацією.

Воїни довіряли тим, хто надавав їм життєво важливі ресурси, не лише тому, що вони були їх родичами, а й тому, що розуміли, що від них залежить потенціал для боротьби. Вони розуміли, що без підтримки "села", не буде "лісу" - каже історик.

Як СРСР знищив довіру між УПА та цивільним населенням

В'ятрович зазначає, що радянські окупанти активно працювали над знищенням взаємної довіри між повстанцями і населенням. Вони вербували місцевих мешканців, які почали здавати підпільників.

Це сталося не лише серед тих, хто жив поруч і бачив все, але чекісти також поширювали брехливу інформацію про масові зради, про те, що кожен другий житель села співпрацює з ними - розповідає нардеп.

Початково вербування відбувалося таємно, але згодом стали викликати майже кожного цивільного до відділення НКВД публічно. Багато мешканців сіл піддалося цьому впливу. Хоча деякі згодилися на співпрацю, більшість відмовилася. Але ніхто не знав, хто саме став агентом, що призвело до загального підозрювання кожного в селі.

Радянські вербування привели до з'явлення зрадників, і УПА почала підозрювати кожного.

Недовіра розповсюдилася як вірус між тими, хто раніше працював разом і допомагав підпіллю. Страх підштовхував до поширення. Ціна зради була дуже висока. Для тих, хто допомагав УПА, вона можна було означати вислання на Сибір всієї сім'ї, а для повстанців - просто смерть - зазначає В'ятрович.

Поширення параноя між повстанцями

В'ятрович визнає, що підпільники жорстоко карали зрадників, але з часом почала зростати кількість невинних людей, які стали жертвами помсти підпільників або були неправомірно звинувачені НКВДівцями.

Параноя поступово паралізувала зв'язок між мешканцями села та повстанцями. Ніхто не знав, хто на чийому боці. Посіяна плутанина і недовіра почали руйнувати боротьбу. Чекістам залишалося провести остаточну чистку.

Тому В'ятрович закликає пам'ятати, що Москва вміє ділити, щоб знищити.

У коментарях під постом багато українців відзначають, що Москва зараз використовує ту саму тактику, намагаючись роз'єднати українців та створити конфлікт між цивільними і військовими.

Львівський професор Ярослав Грицак також наголошує на важливості встановлення червоної лінії, що не залежить від фронту. Це необхідно для захисту своїх конституційних прав.

Професор також зазначив, що російсько-українська війна не завершиться у 2025 році і є великий ризик вибуху в Росії, яка знаходиться в самому серці конфлікту.