Міф про здорову повноту — що приховують аналізи.

38-річна жінка, без хронічних діагнозів, з ІМТ 32. Тиск у нормі, аналізи — без критики. Вона регулярно тренується, контролює рівень глюкози та холестерину. Але в кабінеті кардіолога знову чує те саме: "А ви над вагою працюєте?" Звучить несправедливо? Адже всі показники добрі. То чому серце досі в зоні ризику? Чи справді ожиріння — незалежний фактор загрози, навіть якщо метаболічний профіль у нормі? І що кажуть останні дослідження про так зване "здорове ожиріння"?

Ожиріння і серце — яка між ними залежність

Зайва вага — це не тільки про естетику. Для серця вона означає буквально фізичне навантаження. Серцево-судинна система при ожирінні працює у складніших умовах: збільшується об’єм крові, яку треба перекачувати, зростає тиск на судини. Підвищується ризик гіпертонії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності. Американська кардіологічна асоціація у 2021 році оприлюднила великий огляд досліджень: навіть за умов нормального артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози, ожиріння саме по собі асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних подій (

Polednak, 2021

). Це стосується і жінок, і чоловіків.

"Здорова повнота" — міф?

Поняття "метаболічно здорове ожиріння" (MHO) справді існує в літературі. Йдеться про людей із підвищеним ІМТ (понад 30), але без супутніх метаболічних порушень. Проте, як свідчать огляди (

Bluher, 2021, Nature Reviews Endocrinology

), такий стан часто є тимчасовим — і з роками переростає у "нездорове ожиріння" з усіма наслідками. Ще одне дослідження (

Caleyachetty et al., 2017, European Heart Journal

) підтверджує: люди з MHO мають вищий ризик серцево-судинних хвороб, ніж ті, хто має нормальну вагу, навіть якщо інші показники в нормі. Це означає, що вага — самостійний фактор ризику.

Чому ІМТ не завжди показує картину

Індекс маси тіла — зручний, але грубий інструмент. Він не враховує співвідношення м’язів і жиру, а також розподіл жирової тканини. І найважливіше: саме вісцеральний жир (навколо внутрішніх органів) є основним фактором ризику. Саме він впливає на метаболізм, рівень запалення в організмі, резистентність до інсуліну. Тож навіть за нормального ІМТ людина може мати надлишковий вісцеральний жир — і навпаки: мати високий ІМТ, але здоровий метаболічний профіль (хоч і ненадовго).

Що з цим робити — стратегія турботи

Головне — не стигматизація, а інформованість. Пацієнтка з ІМТ 32, яка ходить у зал і здає аналізи — це не "поганий пацієнт", а людина, яка вже в процесі змін. Завдання лікаря — підтримати і пояснити, що жирова тканина — не інертна, вона гормонально активна і впливає на судини, тиск, серцеву функцію. Ми не можемо змінити тіло за день, але можемо:

• відстежувати об’єм талії (більш точний маркер ризику, ніж ІМТ);
• підтримувати регулярну фізичну активність;
• слідкувати за харчуванням, без екстремальних дієт;
• здавати аналізи щороку: ліпідограма, глюкоза, тиск;
• працювати з лікарем — без осуду, але з відповідальністю.

Ожиріння — не вирок, але фактор ризику. І навіть у метаболічно "здоровому" його варіанті — це не норма, а дзвінок до дії. Серце не бачить цифру на вагах. Але точно відчуває, скільки йому важить кожен зайвий кілограм.

Повідомлення розглядає питання зв'язку між ожирінням та станом серця. Наведені дані досліджень показують, що незалежно від інших медичних показників, ожиріння може бути чинником ризику серцево-судинних захворювань. Тому важливо підтримувати інформованість та здійснювати регулярний моніторинг свого здоров'я для запобігання можливих ускладнень, навіть у разі "здорового" ожиріння.